Найкращий читач нашої бібліотеки

Міський етап конкурсу найкращих читачів в рамках Всеукраінського тижня дитячого читання "Книгоманія-2016" відбувся в центральній бібліотеці для дітей (Луцьк)
Наші переможці
Щуцька Ірина - учениця 6 класу, Бахова Інга - учениця 7 класу

Письменниця, яка творить свої світи.

Українська письменниця-прозаїк, яка пише у жанрі міського фентезі , Дара Корній 15 березня, у Луцькій міській дитячі бібліотеці презентувала свою нову книгу - «Зворотній бік сутіні».
Директор бібліотеки Ніна Бочарова здивувалась такій кількості людей, які прийшли послухати письменницю: «Я бачила черги колись за маслом, але перший раз бачу чергу до письменника. Приємна черга. Весною народжуються бажання. Я мала бажання зустрітися з письменницею, у Мирослави Іванівни – було бажання випустити книжку. Наші бажання співпали і ми зустрілися сьогодні тут».
З часу публікації першої книги «Гронихмарник» та відзначення її престижною літературною премією
« Коронація слова», минуло лише 6 років, проте, за цей досить невеликий для творчого визнання час, Дара Корній стала однією з найпопулярніших письменниць України. Нині у її доробку 10 книг для дорослих, дітей та підлітків. У 2012 році Дара Корній (справжнє ім’я Мирослава Замойська) написала книгу « Зворотній бік світла» , якою розпочала сагу, що складається з чотирьох книг. Це історії про вічну боротьбу між темними та світлими силами.
«Самі персонажі (а це українські міфологічні боги ) заставляли мене дописати, - зізнається письменниця, - вони мені навіть снилися. Тому написала дві книги продовження. Третю презентую сьогодні , а наступна буде у вересні».
Отож, третю історію - « Зворотній бік сутіні» Дара Корній презентувала на рідній їй Волині , адже письменниця народилася на Старовижівщині.

Чимало читачів прийшло послухати відому письменницю, яка розповідала про те, звідки черпає матеріал для написання своїх книг, у чому полягає небезпека вивчення потойбічних світів і надприродніх сил. Потяг до міфології українців у Дари Корній виник ще з дитинства з оповідей бабусі про мавок, лісовиків чи домовиків. Складати перші тексти почала для своїх дітей. Спочатку це були казки, потім оповідання для підлітків і перший роман – фентезі « Гронихмарник».
Разом з тим, Дара Корній застерігає читачів не сприймати усе написане за правду, все ж-таки її книги - це художня література , в якій багато вигадки.
Письменниця планує описати усіх духів з нижчої міфології і таким чином скласти каталог генеології українських вірувань. А ще вона інтуїтивно у своїх текстах відкрила світ « сірих богів», про який взагалі мало хто знає.
Загалом, як зізнається авторка, вона любить усіх своїх книжкових героїв, деякі з яких мають своїх прототипів у реальному світі.
Світи, які Мирослава описує у книгах, іноді бачить і в реальному житті:
Мирослава запевнила, що світ, про який вона пише, не впливає на неї, адже там є свої правила, і якщо людина не хоче впускати до себе «гостей» із інших світів, то вони не мають права до неї прийти.
Цікавою і приємною була зустріч з відомою письменницею і надіємось, що не остання.

«Я в серці маю те, що не вмирає…»

22 лютого у нашій бібліотеці відбувся вечір літературного портрету ,присвячений 145 –річниці з дня народження Лесі Українки. Вечір став пам’ятним тим, що Леся Українка постала перед глядачем у новому образі- ніжної, чутливої, замріяної, мужньої і закоханої жінки. Гостями були учні 9 класу НВК №9 та працівники нашої бібліотечної системи. Образ Лесі Українки майстерно передала наша колега, бібліотекар Вікторія Гут, а маленьку Лесю- учениця 4-Б класу НВК №9 Смик Настя. Сторінки дитячого та дорослого життя поетеси супроводжувала музика Моцарта «Мелодія сердець», Мирослава Скорика «Мелодія», адже життя її було піснею - піснею мужності, любові, натхнення. Недаремно Леся говорила: « Мені інколи здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет…..».
Доповнювали вечір виставка робіт « Волинь моя, красо моя» дитячої художньої студії «Мальованка» та книжкова виставка « Поетичний вінок Лесі Українки».

Генеалогічна Волинь: як допомогти іншим шукати власне коріння

Вивчення генеалогії закорінює людину в історію і дає їй можливість відчути, що вона – не прибулець, не інопланетянин, а що вона – це наслідок життя попередніх поколінь.

Нещодавно двоє молодих людей з Луцька запустили проект «Лодомерія» (Lodomeria). Це ресурс, який суттєво допоможе волинянам і не тільки знайти їхнє власне коріння і пізнати історію рідного краю. Розмова з одним із ініціаторів ідеї Артуром Альошиним про те, для чого призначений проект, як його застосовувати, а також про те, що робити з сімейними альбомами і чому це важливо.
Тут допоможуть дослідити ваше родинне дерево
-Що це за проект «Лодомерія» і для чого він?
-Досліджуючи історію великої Волині, зіткнувся з тим, що українських ресурсів з історії Волині вкрай мало. Їх нарахують максимум 5 штук, але вони не настільки якісні, якими б їх хотілося бачити. Коли вони свого часу запускалися, то, може, і були добрими, а на нинішній 2016 рік вони давно застаріли. Якщо ж пошукати польські ресурси, то їх така купа, що ніби і справді, Волинь – це Польща. Чомусь тільки поляки створюють ресурси про Волинь, причому вони не забувають і про свої історичні місцевості. Також є багато російських історичних форумів, де можна знайти багато інформації про Волинську губернію. Тому виникла потреба створити якийсь ресурс, де можна було б вивчати історію Волині. Ми з тобою вже мали певні починання зі просування тематичних груп у соцмережах, але це було не дуже серйозно, бо не всі там зависають. Так і був створений проект Лодомерія.
Його основна мета – вивчення генеалогії. Ми допомагаємо людям шукати своє коріння і вивчати родове дерево. Їм уже не треба буде багато самостійно шукати в інтернеті інформації. Всі основні посилання на архіви, джерела і багато іншого – у нас.
-Чому назву вибрали саме «Лодомерія»?
-Шукав прив’язку до Волині, але таку назву, яку ще не використовували. Хотілося те, у що треба ще копнути, щось древніше, ніж просто «Волинь». Лодомерія з латинської означає Володимирія, назва Волинського князівства. В Австрії досі живуть люди, які носять титули князя Галіції та Лодомерії. Це передається в родині з покоління в покоління.
-Чи є якісь схожі проекти в Україні і чим відрізняєтеся ви?
-Генеалогічні ресурси в Україні є. Наприклад, дуже гарний вінницький проект «Пращур». Коли заходиш на якісь генеалогічні форуми, там завжди його реклама. Вони вже добре розкрутилися, проводять різні тренінги. Ми ж вирішили поєднати історичну частину, певну базу, з генеалогічною. В нас є досвід пошуку свого коріння в різних країнах на інтернет-ресурсах. Ми можемо людям допомагати, направляти.
Отже, усім хто цікавиться історією свого роду, а також бажає віднайти своє родове дерево тому буде цікавий даний проект- «Lodomeria» .

Лауреати Шевченківської премії

Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка назвав цьогорічних переможців.

П'ятьох переможців обрали серед 18 претендентів. Цьогорічною сенсацією став той факт, що у списках лауреатів немає жодного письменника і літературознавця.

В номінації «Публіцистика та журналістика» нагороду отримав Левко Лук'яненко за твори у 13 томах «Шлях до відродження» (2014 р., в-во «ТОВ Юрка Любченка», м. Київ).

В номінації «Музичне мистецтво» відзначили Раду Поклітару за балет-триптих «Перехрестя» (2012), балети «Лебедине озеро» (2013), «Жінки в ре мінорі» (2014), «Довгий різдвяний обід» (2014).

Перемогу в номінації «Концертно-виконавське мистецтво» отримала Анжеліна Швачка за виконання провідних партій в оперних виставах та популяризацію української музичної спадщини.

Нагороди в номінації «Образотворче мистецтво» удостоївся Михайло Гуйда за цикл живописних творів «В єдиному просторі».

А лауреатом у номінації «Кінематографія» став Олег Сенцов за фільми «Гамер» (2011) та «Носоріг» (незакінчена робота).

Міжнародний день дарування книги(International Book Giving Day).

14 лютого відзначається свято- Міжнародний день дарування книг.
Це одне з наймолодших свят в календарі, об'єднує всіх, хто дарує книги дітям і вчить їх любові до читання.
Дане свято започаткувала американка Еммі Бродмур у 2012 році. Ідею підказав її маленький син, який запитав маму, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги. За три роки свого існування ініціатива отримала підтримку в усьому світі та продовжує знаходити нових ентузіастів і учасників. Основна мета Міжнародного дня дарування книг - надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу дитині.
Хорошу і корисну ідею вирішили підтримати і ми. Тому сьогодні у нашій бібліотеці відбулося цікаве дійство: нашим найкращим користувачам ми дарували книги, які надали хороші друзі бібліотеки.
А оскільки це свято співпадає ще з одним святом – Днем святого Валентина, наші користувачі мали можливість виготовити «валентинки» власними руками. Дарунком від бібліотеки став спільний перегляд відомого мультфільму «Літаючі книги містера Морріса».
Лікуйтесь книгами і надайте таку можливість дітям і отримуйте задоволення від лікування та благодійного вчинку.

«Зимова школа ввічливості»

Доброю традицією стали відвідини дошкільного навчального закладу №27 міста Луцьк бібліотекарями центральної бібліотеки для дітей в рамках проекту «Книжкова школа для малят». Цікавою і захоплюючою була зустріч і цього разу. Бібліотекарі в ігровій формі провели набір в «Школу ввічливості» та розпочали її роботу першим «Уроком гарної поведінки». Під час уроку з дітками обговорювали важливість бути чемними, вихованими, шанувати старших та вчасно прийти на допомогу. Це дуже актуально в наш час. Адже внутрішня культура визначає зовнішню поведінку людини.
Бібліотекарі ознайомили малюків з книгами серії: «Ввічливі слова», «Енциклопедія для маленької принцеси», «Енциклопедія для хлопчиків», «Абетка моральності», які підказують як бути охайними, порядними і вихованими дітьми. Самі дітлахи жваво розповіли цікаві історії про свої добрі вчинки.

Новий проект на базі бібліотеки " Світ без обмежень"

Діти переселенців та лучан разом вивчають іноземні мови. Безкоштовні курси з англійської та німецької мов стали можливими завдяки проекту «Мовна школа «Світ без обмежень», ініційованому ГО «Переселенці Криму та Донбасу» за підтримки Луцької центральної міської бібліотеки для дітей та Stabilization Support Services.

«Чимало батьків не мають можливості оплачувати навчання дітей у приватних школах з іноземних мов та наймати репетиторів. Для нас важливо, що завдяки цьому проекту ми зможемо допомогти не лише нашим дітям, а й дітям лучан та зробити свій внесок в розвиток громади, яка нас прийняла у цей важкий час» - говорить керівник проекту, член ГО «Переселенці Криму та Донбасу» Яна Агеєва.

Організатори проекту вважають, що така ініціатива надає можливість дітям лучан та переселенців не лише спільно з користю проводити час, а і розвінчати деякі стереотипи та познайомитись ближче: «Це сприятиме більшому розумінню між майбутньою молоддю держави, бо деякі діти й після наших занять будуть товаришувати, дружити та разом будувати майбутнє».

Зараз у «Мовній школі «Світ без обмежень» навчається понад 40 вихованців. Заняття проходять у Центральній міській бібліотеці для дітей м. Луцьк (проспект Президента Грушевського, 1) для дітей віком від 3 до 16 років. Графік занять розроблений таким чином, щоб дітки мали змогу відвідувати мовну школу невеличкими групами по 4-5 чоловік, відповідно до їхнього віку, двічі на тиждень. Наймолодші учні вивчають іноземні мови один раз на тиждень.